доконечний


доконечний
обов'язковий, неодмінний, неминучий

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • доконечний — а, е. Обов язковий, неодмінний; неминучий. || Остаточний …   Український тлумачний словник

  • доконечний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • остаточний — 1) (який не підлягає зміні, перегляду / скасуванню про ухвалу, відповідь тощо), останній, рішучий, безповоротний, доконечний 2) (доведений до кінця), повний, цілковитий, доконечний; вирішальний (який має виявити кінцеві висліди); завершальний… …   Словник синонімів української мови

  • доконечність — ності, ж. Абстр. ім. до доконечний …   Український тлумачний словник

  • доконечно — Присл. до доконечний …   Український тлумачний словник

  • настійний — 1) (про потребу тощо дуже потрібний), нагальний, доконечний, крайній, конечний, насущний, пекучий; пильний (про прохання, потребу тощо) 2) див. наполегливий 2) …   Словник синонімів української мови

  • потрібний — 1) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), потрібен, доконечний, неодмінний, неминучий, необхідний 2) див. відповідний 1) …   Словник синонімів української мови

  • туга — екзистенційна ситуація граничного буття, в якій людина переживає неадекватність власної життєвої стратегії виклику буття і втрату автентичності. Т. є симптомом самотрансцендування (див. трансцендентальний і трансцендентний) передусім у формі… …   Філософський енциклопедичний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.